Подано результати обстеження пацієнтів, які перенесли легку черепно-мозкову травму 1-5 років тому. Хворим було проведено клініко-неврологічне, нейропсихологічне та біохімічне дослідження, дані яких підтверджують, що при такій травмі найчастіше вражаються серединно-стволові структури головного мозку. Клінічно це виявлялося астенічними, вегетативними й нейрокогнітивними порушеннями. Динаміка показників нейропластичності у сироватці крові (BDNF, бета-NGF) та промотерів апоптозу (Bcl-2) може бути непрямою ознакою активації компенсаторно-відновних процесів, що спостерігаються у віддаленому періоді, і свідчить про правильність вибору терапевтичного впливу.